Використання інтерактивних технологій в розвитку мовлення дітей раннього віку

Розвиток мовлення – складний  психічний процес, що не зводиться до простого  відтворення дитиною почутої мови. Він обумовлений розвитком діяльності спілкування з дорослими та однолітками.
Щоб розвивати мовлення дитини, замало просто пропонувати їй різноманітний мовний матеріал, необхідно ставити перед нею нові завдання спілкування, які потребують нових засобів реалізації цілей комунікації. Тому мовленнєвий розвиток дитини демонструє її компетентність у соціальній взаємодії.  
Д.Б.  Ельконін писав, що для періоду раннього дитинства характерним є  інтелектуальне розв’язання завдань, тобто таке розв’язання, яке засноване на тому, що дитина враховує елементи ситуації, знаряддя досягнення мети. Дитина від ситуативного, автономного та афективного забарвленого слова переходить до слів, що мають наочну віднесеність, мають функціональне  забарвлення, а потім до виразів, цілих речень, а далі й  до  розчленованих речень і мовленнєвої форми спілкування з дорослим.
Розширення функції спілкування сприяє збагаченню мовлення дитини. На початку року у деяких дітей моєї групи прослідковувалась затримка мовлення, але зараз діти вже починають говорити, і пояснюється це тим що розвиток мовлення відбувається так:
— спочатку удосконалюється розуміння мовлення дорослих,  формується так званий пасивний словник дитини.
— потім на основі пасивного словника формується власне активне мовлення дитини, або активний словник.
Подальший розвиток мовлення дитини також забезпечується слуханням і наслідуванням  мовлення дорослого.
Тому, під час занять, я особливу увагу приділяю розвитку розуміння  мовлення, як розвитку спілкування з оточуючими, активізації словника дітей.
Також діти поступово активують елементи граматичної будови рідної мови. Спочатку використовуються однослівні речення, за  ними з’являються двослівні, а потім багатослівні, зараз частина дітей починає змінювати  закінчення слів у висловах.
Опанування мови перебудовує у дитини  процеси сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, — сприяє вдосконалення всіх видів діяльності, соціалізації дитини.
Основною метою на даному етапі вважаю розвиток мовлення дітей групи.
Дітям які ще не розмовляють даю доручення без очікування відповіді. Їх дії можуть бути і помилковими і правильними. Ці доручення із «руховими відповідями» свідчать про рівень розвитку пасивного мовлення дитини, або розуміння мовлення дорослих, на основі якого формується власне активне мовлення.
Для успішного розвитку як розуміння, так і активного мовлення дітей необхідне повсякчасне спілкування з нею, яке навчає дитину підтримувати мовленнєвий контакт. Тому, я стараюсь побудувати свої стосунки з дітьми таким чином, щоб у них виникало бажання спілкуватися.
Під час спільної, або індивідуальної діяльності супроводжую свої дії  словами. Слідкую за тим, щоб мова вихователя була чіткою, зрозумілою,  небагатослівною, і обов’язково емоційно забарвленою.
Активній зацікавленості і успішному розвитку мовлення сприяє розширення орієнтації в навколишньому світі. Тому я систематично проводжу екскурсії по групі, під час яких знайомлю дітей із меблями та обладнанням, їх призначенням, зосереджую  увагу дітей на макетах, квітучих рослинах, жабці в акваріумі, виставці іграшок. Під час спостережень діти охоче відповідають на питання: «Що це?», «Що робить?»,  «Який?» , «Яка?»
Збагаченню словника дітей та розвитку мовлення сприяють також спостереження на прогулянці. Звертаю увагу дітей на яскраву квітку, або дерево в осінньому вбранні, на поведінку пташок, котика або собачки, які завітали на майданчик, на машину, що проїжджає повз і запитую, які звуки видає машина, як співають пташки, як каже киця, собачка.
Із метою розвитку мовлення у повсякденному житті і на заняттях використовую метод доручень.  Пропоную дитині принести іграшку, або виконати якусь дію, а потім обов’язково запитую, що приніс, що зробив. Виконуючи ці вправи діти вчаться концентрувати увагу, утримувати в пам’яті слова дорослого.
Також привчаю дітей слухати та розуміти  короткі , доступні за змістом твори художньої літератури. Моя зацікавленість, та емоційна поведінка налаштовує дітей на певний лад. Народні ігри, казки, потішки, пальчикові гімнастики із співучим текстом допомагають малюкам  зосередитися, усвідомити почуте. Особливо дітям подобається , коли я пропоную виконувати дії : витягнути ріпку, пострибати як зайчик, наздогнати котика.
Під час розгляду ілюстрацій в книжечках ставлю дітям запитання: «Хто?», «Де?», «Куди?».
Для того, щоб не отримувати стереотипів у відповідях дітей, пропоную різні питання:
— Хто покликав?
— Як покликав дід бабу?
— За кого ухопилась онучка?.
Це сприяє глибшому пізнанню змісту твору.
Після багаторазового читання вірша, або потішки, діти із задоволенням беруть участь у розігруванні або драматизації за моїм зразком, а згодом, беруть активну участь у відтворенні тексту. Це вміння відтворюється у спільному читанні віршів після попередньої роботи. Збираючись прочитати дітям віршик, я обов’язково пояснюю їм зміст дій:
— Бачите , у Тані м’ячик  упав у річку. Дівчинка плаче. Чому?Вона боїться, що м’ячик  потоне, але він не потоне , пам’ятаєте , як ми паличкою діставали м’ячик із калюжі?Треба  пожаліти дівчинку;сказати їй : « Тихіше, Таню, не плач . не потоне в річці м’яч» Після цього  читаю вірш , і бачу , що діти  розуміють його зміст, а з часом легко запам’ятовують його.
З цікавістю діти спостерігають за діями  знайомих персонажів казок, потішок, віршів коли я пропоную їм переглянути  виставу настільного театру.
Художні твори я обираю однакові. Але з різними малюнками і вчу дітей порівнювати малюнки, розвиваю спостережливість та вміння спілкуватися,  використовую картинки- казки або картинки- віршики , картинки-забавлянки.   Поступово всі діти  починають слухати і розуміти знайомі  твори  навіть  намагаються  без наглядного супроводу, із задоволенням вимовляють слова, які їм сподобались  , а  згодом і фрази. Намагаються повторювати інтонаційну виразність мовлення дорослого.
Також залучаю до співпраці батьків вихованців. У вересні на батьківських зборах вони  висловили занепокоєння недостатнім рівнем  розвитку мовлення дітей. В результаті дискусії було прийняте рішення- завести зошити взаємодії з батьками «Мовленнєві альбоми», в яких вихователі дають батькам поради та матеріал на закріплення.
Опанування  мови  дітей до трьох  років має  дуже велике значення, воно змінює  взаємини дитини з навколишнім світом ,змінює її позицію серед людей,а також  власне  ставлення до самої себе.

Оставить комментарий:

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.