9 лют. 2018 р.

     Головна мета дошкільної освіти — виховати зрілу особистість, у якої сформовано дитячий світогляд, упевненість у собі, почуття власної гідності, емоційна сприйнятливість та вольові риси характеру,
     Базовий компонент ґрунтується на принципах гуманістичного характеру, пріоритету загальнолюдських цінностей, розглядає життя й здоров’я дитини як найвищу цінність, актуалізує увагу на важливості вільного розвитку особистості.
     У цьому зв’язку досить актуальним постає питання про впрова¬дження в практику роботи ЗДО оздоровчих навчальних технологій, тобто такої організації освітнього процесу на всіх його рівнях, за якої якісне навчання, розвиток і виховання дітей відбуваються без шкоди для їхнього здоров’я, а навпаки, сприяють його зміцненню.
     На сьогодні збільшується кількість дітей з мінімальними мозковими дисфункціями (30 % від загального числа), які виявляються в порушен¬ні мовлення, мислення, у змінах якостей психіки. Доведено, що певну роль у виникненні цих змін відіграють порушення функціональної аси¬метрії кори великих-півкуль головного мозку й міжпівкульна взаємодія. Зв’язок двох півкуль мозку надзвичайно важливий. У разі його порушення (або несформованості) виявляється недоступність або складність координації рухів (наприклад: ходьба, робота обома руками).
     Своєчасна корекційно-оздоровча робота сприяє розвитку відповідних психічних функцій. Основні її напрямки:
•  розвиток загальної рухової координації;
•  формування погоджених рухів двома руками й ногами;
•  розвиток координації рук і ніг, формування міжфункціональних зв’язків.
Особливе місце в корекційній роботі посідає формування міжпівкульної взаємодії.
     Міжпівкульну взаємодію можна розвивати за допомогою комплексу і  спеціальних кінезіологічних вправ.
    Праці В. М. Бехтерєва, О. М. Леонтьєва, О. Р. Лурія засвідчили про вплив маніпуляцій рук на функції вищої нервової діяльності та роз¬витку мовлення. Отже, корекційно-розвивальна робота повинна бути спрямована від руху до мислення, а не навпаки.
    Кінезіологічні вправи дають можливість задіяти ті ділянки мозку, які раніше не брали участі в навчанні. Цікаво відзначити, що людина може мислити, сидячи нерухомо. Однак для закріплення думки слід рухатися. І. П. Павлов вважав, що будь-яка думка закінчується рухом. Саме тому багатьом людям легше мислити під час повторюваних фізич¬них дій, наприклад ходьбі, погойдуванні ногою, постукуванні олівцем по столу та ін. На руховій активності побудовані всі нєйропсихологічні корекційно-розвивальні програми! Ось чому слід пам’ятати, що нерухома дитина не навчається!
     У ході систематичних занять за кінезіологічними програмами в дитини зникають явища дислексії, розвиваються міжпівкульні зв’язки, поліпшується пам’ять і концентрація уваги. У зв’язку з поліпшенням інтегративйої функції мозку в багатьох дітей спостерігається значний прогрес у здібностях до навчання та вміння керу¬вати своїми емоціями.
     До комплексу кінезіологічних вправ включають:
•  вправи на розтягування, які нормалізують гі-пертонус (м’язове напруження) та гіпотонус (неконтрольовану м’язову млявість);
•  дихальні вправи, які покращують ритміку ор¬ганізму, розвивають самоконтроль;
•  вправи для очей розвивають міжпівкульну взаємодію, підвищують енергію організму;
•  під час виконання рухів для тіла розвиваєть¬ся міжпівкульна взаємодія, знімаються мимо¬вільні, ненавмисні рухи й м’язові затиски;
•   вправи для розвитку дрібної моторики;
•   вправи на релаксацію;
•   масаж.
    Вправи необхідно проводити щодня протягом шести-восьмй тижнів упродовж 15—20 хв у день. 
Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:
•   прискорення темпу виконання;
•   виконання із заплющеними очима;
•   підключення рухів очима та язиком до рухів руками;
•  підключення дихальних вправ та методу візуалізації.
ПАМ‘ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
•    Готуючи дитину до школи, пам’ятайте: «Мозок, добре влаштований, вартий більшого, ніж мозок, добре наповнений» (М. Монтень).
 
•    Нерухома дитина не навчається. Будь-яка нова інформація повинна закріплюватися рухом.
 
•    Для успішного навчання дітей з мінімальними мозковими дисфункціями використовується повноцінний розвиток міжпівкупьної взаємодії.
 
•    Лінощі дитини — сигнал негараздів педагогічної діяльності дорослого, неправильно обраної методики роботи з дитиною.
 
•    Зробіть своїм головним правилом — не нашкодь!

Вчитель-логопед Холодович Інна Анатоліївна