Кольорові казки

«Кольорові казки» лікують, розвивають, розважають

   На сьогодні поширеною методикою профілактики та лікування захворювань є кольоротерапія. Загальновідомо, що правильно діб­ране забарвлення інтерєру дитячих приміщень і одягу здатне по­ліпшити настрій і здоровя малюка, а невдалий добір кольорів може спричинити стрес.  

Ще у давні часи люди помітили, що колір одя­гу, предметів побуту, освітлення тощо здатен впливати на фізичний і психологічний стан люди­ни. Кольором зцілювали у Давньому Єгипті, Китаї, Індії, Персії. Сучасна наука підтвердила лікувальні властивості кольорів. На основі досліджень їхнього впливу сформувалася кольоротерапія — мето­дика покращення здоров’я людини за допомогою кольорів.

Першим позитивний і негативний вплив кольо­ру на психіку людини виявив Й.В.Гете, заклавши таким чином основи сучасної кольоротерапії. Він зазначав: «Кольори діють на душу: вони можуть викликати почуття, пробуджувати емоції та думки, які нас заспокоюють і хвилюють, породжують сум і радість».

В. Бехтерєв стверджував: «Уміло дібрана гама кольорів здатна благотворніше впливати на нерво­ву систему, ніж деякі мікстури».

Американський психолог Джекоб Ліберман, що тридцять років вивчав вплив світла і кольорових променів на організм людини, дійшов висновку, що колір і сонячне світло можуть замінити майже всі ліки!

Зараз склалася ціла наукова теорія впливу ко­льорів на психофізіологічний стан людини.

У психодіагностиці існують «кольорові методи», що дозволяють скласти портрет особистості, ви­значити її актуальний психофізіологічний стан тощо. «Покажи мені свої улюблені кольори — і я скажу тобі, хто ти», — приблизно так казав видат­ний швейцарський лікар і психолог Макс Люшер, розробляючи відомий кольоровий особистісний тест.

Діти дошкільного віку найчастіше називають своїми улюбленими кольорами червоний, зелений, жовтий — це свідчить про те, що дитина розвива­ється нормально, її цікавить усе нове, яскраве, не­звичайне. Якщо улюблені кольори дитини — чор­ний і білий, це свідчить про її замкнутість.

З погляду фізіології та медицини особливу біологічну роль мають окремі кольори сонячно­го спектра.  За даними Є.  Рабкіна,  всі кольори

розподіляються на дві групи — пасивні та активні. До першої групи входять монохромні кольори — білий, сірий, чорний. Активних кольорів значно більше, вони вирізняються тоном, насиченістю, відтінками, які зумовлюються довжиною світлових хвиль (червоний колір має довгу хвилю, блакит­ний — середню, синій і фіолетовий — коротку).

Наведемо відомості про вплив окремих кольорів на психофізіологічний стан людини.

Червоний колір

З фізіологічної точки зору червоний колір впли­ває насамперед на серце, кровообіг (усуває за­стійні явища), стимулює імунітет, активізує обмін речовин, саме тому він здатний зігрівати тіло і оживляти почуття людини.

У кольоротерапії цей колір використовують тоді, коли життєві сили людини потребують підтримки або відновлення, коли необхідно наповнити ослаб­лений організм новими силами. Червоний іноді до­помагає боротися із сильними стресами. Корисний він і при гіпотонії та інфекційних захворюваннях. Проте для надто емоційних людей червоний у ве­ликій кількості може виявитися шкідливим.

Рожевий колір

Рожевий колір заспокоює нервову систему, по­кращує настрій, сприяє розслабленню м’язів і гли­бокому сну. Цей колір допомагає одужати навіть при важких захворюваннях.

Жовтий колір

Жовтий колір допоможе при сумному настрої, постійній пасивності. Він допомагає навчитися легше ставитися до подій, позбутися даремних хвилювань. Цей колір позитивно діє передусім на меланхолічних, схильних до внутрішніх конфліктів та пасивності людей, які мають проблеми у спіл­куванні.

Жовтий колір пов’язаний із сонячним сплетін­ням людини і усією нервовою системою. Він м’яко стимулює і зміцнює нервову систему, активізує логіку, сприяє вмінню чітко висловлювати думки

(активізує центри головного мозку, що контролю­ють процеси мислення і мовлення), підвищує по­чуття оптимізму і впевненості у власних силах. Ко­рисний він і для зору.

Цей колір рекомендують тим, хто втомився від напруги, розчарувань, кого непокоять внутрішні конфлікти, хто не відчуває невимушеності у спіл­куванні.

На відміну від червоного, жовтий колір не збу­джує, а стимулює.

Оранжевий колір

Оскільки оранжевий колір виникає при змішу­ванні червоного і жовтого, він має властивості обох цих кольорів, допомагає підвищувати активність. У фізіологічному плані оранжевий колір сприяє загальному зміцненню організму, нормалізує ді­яльність ендокринної системи. Цей колір додає відчуття психологічної свободи, зменшує дратів­ивість і емоційну нестабільність, які часто бува­ють наслідком захворювання щитоподібної залози. Оранжевий покращує травлення, підвищує апетит.

Зелений колір

При відчутті апатії і байдужості до всього, від­сутності душевної рівноваги і підвищеній дратів­ливості, при бажанні бути відкритішим і спокійні­шим допомагає зелений колір. Тривалий вплив цього кольору робить характер врівноваженішим. У впливі на нервову систему людини зелений ко­лір проявляє властивості теплих і холодних кольо­рів, одночасно освіжає і заспокоює. Цей колір і підвищує життєвий тонус, і сприяє розслабленню, допомагає боротися з розладами сну.

Зелений сприяє стабільному зростанню розу­мової працездатності, концентрації уваги. Вплив зеленого створює відчуття миру і рівноваги, спо­кою і оновлення.

Цей колір допомає боротися із зайвою вагою, знижує апетит.

Синій колір

Психологи рекомендують си­ній колір людям, що потребують відчуття безпеки. Він створює позитивний психотерапевтич­ний ефект при меланхолії, іпо­хондрії, істерії, епілепсії. Від­тінки синього допомагають при безсонні.

Синій колір вгамовує біль при захворюваннях кісткової та ендокринної систем, його ре­комендують при захворюваннях хребта, мозку, очей, запаленнях носових пазух.

Блакитний колір

Блакитний допомагає знизи­ти температуру, має знезара­жувальні властивості, здатен зупинити поширення інфекції. Сприятливо діє на підвищення імунітету, знижує артеріальний тиск.

Фіолетовий колір

Вважають, що цей колір пов’язаний з духовніс­тю, здатний надихати.

Фіолетовий слід застосовувати, коли виникають безпричинні сумніви, недовіра, підозріливість. Зав­дяки сильному впливу на підсвідомість фіолетовий допомагає боротися з глибинними страхами, різ­ними психічними і нервовими розладами.

Фіолетовий — це суміш синього і червоного, тому втілює зв’язок руху і спокою. У кольоротерапїї застосовують його заспокійливість і одночасно здатність очищати й зміцнювати.

Надмірний вплив фіолетового пригнічує нервову систему, може викликати апатію.

 

  Білий — символ чистоти і духовності, зцілення від хвороб, це колір рівноваги, добра, успіху. Він допоможе заспокоїтися, зняти внутрішню напругу. Білий колір лікує центральну нервову систему, до­помагає відновлювати структуру мозкових тканин, безпосередньо пов’язаних зі свідомістю.

Чорний колір

Цей колір сприяє зібраності, дисципліні, витрим­ці та стійкості. Але схильним до депресії не реко­мендують носити чорне, адже в надмірній кількості цей колір може пригнічувати.

«Кольорові казки» як прийом кольоротерапії

Прийомів кольоротерапії є дуже багато: освітлення кімнати світлом певного кольору, домінування окремих кольорів у інтер’єрі та одязі, пиття води з пляшок, виготовлених зі скла різних кольорів, концентрація уваги на об’єктах певного забарвлення. Усі ці методики зводяться до того, що на кольорі треба зосередитися.

Дітям важко тривалий час концентруватися на одному об’єкті. Але, щоб досягти психотерапевтичного ефекту, слід привертати їхню увагу до певного кольору протягом щонайменше 3-5 хвилин. В нагоді для цього стане «кольорова казка», адже саме стільки триває її слухання.

До кожного із семи кольорів спектра створено казку, в якій цей колір названо 40 і більше разів. Колір кожної казки можна не лише чути, а й бачити, адже вона супроводжується ілюстраціями, виконаними у відповідних відтінках. Казки написані з урахуванням особливостей ди­тячого сприймання, тому слухання казки навіть без ілюстрацій зазвичай викликає в їхній уяві потрібні колірні образи. В такому разі при слуханні «кольорових казок» малюнки є допоміжними: якщо казка зацікавила малюка, він може слухати її, не дивлячись на ілюстрацію. Якщо ж дитині важко сприймати на слух, варто спочатку показати їй малюнки, запитати, якого вони кольору, попросити знайти у кімнаті предмети такого самого забарв­лення тощо.

Зрештою, не лише колір, а й сама казка має значний психотерапевтичний вплив, адже каз­ка — це відображення мрій, своєрідний план дій на подальше життя, засіб, що допомагає дітям по­збутися страхів і комплексів.

Оставить комментарий:

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.