Дитяче свято

 

Проходить час, міняють свята. Інколи ми задумуємося: що, я колись стану батьком? Та ні, мені ще рано бути мамою. Аж раптом … ви вже не просто батьки, на вас вже не просто дивляться ґудзички очі, а з настороженою допитливістю в вас летить перше в житті питання: «А що, мені скоро скільки років буде?». І ви вже розумієте, що просто купити нову красиву футбол очку чи машинку не вийде. Бо з’явився хтось, хто вже любить свята, любить діда Мороза, для якого готове вчити десятки віршів, любить дні народження і дитячі ресторани, любить ПРИГОДУ! У цієї, ще зовсім маленької людини, вже є друзі, яких хочеться запросити, вже є мрії про подарунки… І батькам, нам, доводиться вигадувати все нові і нові свята-ігри.

Основне в організації будь-якого свята не забувати, що ми були дітьми, нам хотілося шукати і знаходити, нам хотілося сміятися, а ще ми дуже любили розгортати так ретельно запаковані подарунки.

Що, почнемо? Ми самі й почнемо бавитися!

Перед  розвагою тільки одна серйозна порада. Що б ви не вирішили: везти усю гамірну зграю друзів вашого малюка на природу, пригощати у ресторані, змагатися у власній квартирі чи організувати справжнісіньку теренову гру, прикрашати ялинку і запрошувати справжнісінького діда Мороза – навколо має бути максимально безпечно. Ніде не повинно лежати незахищених електричних дротів, краще, коли розетки будуть безпечні, менше скла, воно має здатність битися і розсипатися бризками скалок по підлозі. Взагалі, слідкуйте за безпекою, тоді святкування принесе справжню радість, не затьмариться дрібними неприємностями. Якщо ви святкуєте надворі, на природі майте при собі маленьку аптечку: зеленка, вата, бинт і супрастин – от все, чого вам вистачить на вечір.

А тепер починаємо готувати розвагу. Пригадую з власного дитинства, щороку до нас на Новий рік, який ще й до всього мій народження, батьки запрошували друга – актора театру. Він одягав довгу білу бороду, червону шубу, шапку, брав до рук величезного мішка з подарунками і ціпа і ходив по сусідських дітях. Він садив малечу на коліно і уважно вислуховував по сто разів один і той же віршик: «Зимонько-снігуронько» чи «Білі мухи», відпускав і зі старечим «О-хо-хо!» діставав з мішка подарунка. Солодкі миті дитинства. До речі, акторів на свято для малюка, не важливо, на яке свято, зараз можна запросити з театру. Якщо вони не зайняті, вони з радістю візьмуть участь у ваших розвагах, щоправда, не безкоштовно. Є ще численні агентства, які пропонують весь набір послуг з організації свят для діток.

Якщо ж ви вирішили організовувати свято самостійно… Скажімо, у вас хата і обійстя або затишний двір старої багатоповерхівки, тоді проявляймо фантазію. Розкажу, як мій брат організовував день народження сину-другокласнику. Була колись акція в сухариків і чіпсів – збирали діти жетончики з зображенням чи то капітана Флінта, чи то ще якогось легендарного пірата. Одним словом там була ціла легенда з викопуванням скарбів. Цілу ніч, напередодні восьмиріччя сина, брат складав карту, розробляв маршрути і ховав підказки. В брата і його дружини свій будинок, не якийсь аж надто модний – старосвітський – подвір’я, горище, город, гараж, сарай, ну, все що має бути біля хати. Підказки та ключі були в найрізноманітніших місцях і необхідно було точно дотримуватися інструкцій, щоб знайти їх. Одна лежала на горищі (в темному місці, де володарі – страшні восьминоги!). Ще одна підказка була там, де небо ховається в зелених вітах винограду, зрозуміло, що в винограднику. Щось було закопане в городі, а вказівником служила стара лопата. Цікаво, що і справжні піратська записка у пляшці була. В бочці для дощової води плавала справжнісінька пляшка з рому, закоркована, а всередині була записка, в якій і повідомлялося, що скарб чекає на шукача нед інакше, як в хаті біля телевізора. Година сміху, перемірювання кроків, визначання ліворуч-праворуч і захід-схід, зйомок камерою і карколомних пригод забезпечені. Думаю, таку теренову гру, такий день народження ваша дитина запам’ятає назавжди.

Не забувайте і про те, що наші діти, як і ми колись, люблять загадувати бажання, зрозуміло, щоб вони обов’язково збувалися. Пишіть разом з вашою дитиною листи до Миколая, виходьте на балкон, щоб піймати падаючу зірку і зрозуміло, не залишайте товариство без торта з надписом-побажанням і свічками. Гасити свічки можна всім разом або тільки імениннику, обов’язково треба загадати справжнісіньке бажання, яке має збутися. Бажання не можна озвучувати, адже воно не збудеться.

Пам’ятайте, що б ви не робили, який би варіант святкування не вибрали, свято для дитини – це подія усього її маленького життя. Це ми, такі дорослі і поважні вже знаємо, що не існує діда Мороза, а бажання інколи і не здійснюються, що свят буває дуже багато, а за клопотами інколи можна забути привітати з днем народження найближчих. Для дитини свято – одне єдине, воно настає і світ грає усіма барвами райдуги. Діти мріють, щоб день народження чи Різдво, Великдень чи Новий рік бували кожного дня, триста шістдесят п’ять днів в рік. Просто пам’ятаймо це, сміймось з нашими дітьми, святкуймо і на один день залишмо усі клопоти десь в іншому житті. Можна пропустити свій день народження, але ніколи не можна зіпсувати дня народження своєму малюкові!

Варіанти ігор для дня народження:

1.                    Ляльковий театр. Що може бути цікавіше, ніж поставлена дорослими справжнісінька казка-вистава, коли замість сцени бильця крісел, завішених простирадлом, а актори зроблені з рукавичок.

2.                    Тато-фокусник. Придумайте кілька не складних махінацій з хованням предмета в рукав, відриванням пальця (коли великий палець однієї руки захований, а інший ви тримаєте в такому положенні, наче відірваний). Варіанти всіляких фокусів можна знайти і в газетах, і в книжках і навіть дитячих мультфільмах.

3.                    Фанти. Один учасник стає спиною, до нього підводять когось з дітей чи дорослих, а він визначає, що має робити цей фант: «Цей фант має заспівати пісню!», «Закукурікати, стоячи на лівій нозі» тощо. Єдине, треба наперед повідомити, що ніяких образливих дій загадувати не можна

4.                    Гра Кіма. Ви кладете кілька предметів на стіл, накриваєте їх рушником. Всі учасники отримують по ручці з листочком. Рівно на хвилину ви піднімаєте рушник, всі уважно дивляться, запам’ятовують, писати в цей час не можна. Ви кладете назад рушник і даєте хвилину на пригадування-записування. Перемагає той, хто назве більше предметів. Не кладіть занадто багато речей. Слідкуйте за чесністю гри.

5.                    Традиційні ігри в колі: «Кішки-мишки», «Хустинка» (коли всі сидять навприсядки в колі, ведучий ходить в них за спинами, кому покладе хустинку, той ловить, якщо спіймав – він ведучий). Гра рухлива, грати її потрібно на вулиці, бажано не на асфальті, а на траві.

6.                    Якщо святкуєте дома, то підійдуть і Лото, і Монополія, і комп’ютерні ігри. Одним словом, підходить усе, що цікаве вашим дітям і вам.

І на останок. Якщо ви не хочете, щоб колись ваш малюк заявив: «Ну все мама, у тебе свої справи, у мене свої!» – бавтеся з вашими дітьми, не думайте, що ваші справи важливіші, ніж їхні. Ви не тільки батьки своїм дітям, а й друзі!

Оставить комментарий:

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.